ДВАДЦЯТЬ РОКІВ ТОМУ. «ВІННИЧАНКИ В «СЄВЄРОДОНЧАНКЄ»!
У Києві за підтримки «Федерації волейболу України» до сторіччя українського волейболу готується до виходу книга «100 років волейболу в Україні». Якимось чином й мої тексти мають шанс там з'явитись, бо «Волейбольна Вінниччина» - один з провідних волейбольних регіонів України. Зокрема, хочу пригадати такий важливий епізод з власної волейбольної історії. У 2005-му якщо не на кожному турі, то на більшості з них ми з друзями з великими труднощами «діставали квиточки» на матчі «Сєверодончанки» у тодішній «Вищій лізі» «Чемпіонату України-2006» з волейболу серед жіночих команд. Ще задовго до підходу до п'ятитисячного «Льодового палацу спорту» Сєверодонецька численні вболівальники «приставали» до «щаслівців» з сакральним питанням: «Чи немає зайвого tiketочку на «Сєверодончанку»? А дівчата тоді – двадцять років тому – були на висоті…
Якщо чесно, то я тоді не знав, що одразу четверо волейболісток з того зіркового складу сєверодонецької команди – вінничанки. Якщо точніше, то двоє – калиничанки, і ще двоє – вінничанки. Але вболівали ми за них, як за рідних!
Дівчата не підвели і вперше в історії привезли до Сєверодонецька «бронзу» національного чемпіонату та путівку до єврокубків. І серед них – Юлія Якушева, Ірина Рогаль, Світлана Стразова та Олена Буртова. Це фото датоване осінню 2005-го (красуні – не правда? Як же були не вболівати за таких дівчат?), а вже весною 2006-го вони надягнули бронзові медалі. Приємно, що, принаймі, троє з них і в наш час продовжують колекціонувати медалі національних чемпіонатів вже як успішні тренерки.
Вашій увазі – «Сєверодончанка» зразка осені 2005-го:
№1 Юлія Якушева
№2 Світлана Стразова
№3 Олена Кущ
№4 Олена Буртова
№5 Анна Піддубна
№7 Ірина Рогаль
№8 Віра Юрченко
№9 Ольга Андрусенко
№10 Наталія Науменко
№11 Людмила Цоліна
№12 Анастасія Ратієва
№13 Оксана Курило
№14 Анна Матушкіна
№16 Олена Мельник
№17 Інна Разинькова
Головний тренер – Віталій Грищенко (до листопада 2005 року)
Головний тренер – Віктор Перебийніс (з листопада 2005 року).
Олександр Мазан, Лисичанськ-Сєверодонецьк-Вінниця, вересень 2005-го – листопад 2025-го, 15 листопада 2025 року
