«МОЄ ТІЛО ЗМІНИЛОСЬ, АЛЕ СЕРЦЕ ВСЕ ЩЕ Б'ЄТЬСЯ ЗА ПЕРЕМОГУ!»
Коли почав знімати та коментувати ці змагання, мені закрався сумнів. Ледь не вперше у своїй багатій журналістській кар'єрі я не був впевнений, що те, що я збираюсь показати і про що збираюсь розповісти, а потім – і написати – має доцільність. Чи взагалі етично мені показувати та розповідати про людський біль, про цих людей, «тіло яких змінилось»?...
Перед очами стоїть образ мого «малого», коли тримав це крихітне створіння на своїх батьківських руках біля пологового будинку, як його крихітні пальчики міцно стискали мої, коли вчив його робити перші кроки у цьому житті, коли вів його вперше до дитсадку, потім – до школи… Коли намагався знайти відповіді на його наївні питання, розуміючи, що ці відповіді стануть цеглинками його майбутнього характеру… Йому навічно залишилось 41…. Він «поклав душу й тіло» у березні цього року десь під Новоданилівкою….
Я дивився на цих мужніх хлопців та дівчат і розумів, що клята війна все-таки комусь дала шанс на життя, забравши велику частку їхнього здоров'я. Вона «змінила їхнє тіло, але їхнє серце все ще б'ється за перемогу» - під таким гаслом (воно винесено в заголовок цього тексту і розміщено на усіх банерах «Ігор Ветеранів») вони вийшли… якщо можна назвати те, як кожен з них займав своє місце на ігровому майданчику для адаптивного волейболу (волейболу сидячи) цим дієсловом… Таки «вийшли» на майданчик, щоби битись за свою перемогу, за нашу перемогу, за перемогу мого сина Кирила, якому ця війна такого шансу не відпустила… І хай світ знає, якою ціною дістається нам ця перемога. Тому й знімав я матчі відбіркового етапу турніру з адаптивного волейболу у Вінниці за участі восьми (!!!) команд «Ігор Ветеранів-2025». Вінниця зробила все, щоби гідно прийняти цей турнір, надавши максимально інклюзивну спортивну арену, створивши умови для таких спортсменів, включаючи організацію харчування.
Молода й кваліфікована команда організаторів «Ігор Ветеранів-2025» спрацювала бездоганно. Отже, мені залишалось лише візуалізувати події, які відбувались на майданчику, доповнивши відеотрансляції своїм коментарем. На сьогодні YouTube-канал «Микола Лис» надає можливість усім бажаючим долучитися до спортивних перипетій на майданчику, підтримати наших мужніх ветеранів своїми переглядами, коментарями, поширити цей контент.
Самі змагання пройшли «по-справжньому», все – як у звичайному спорті. Переможцем стали господарі турніру – «МХП-Титани» Вінниця, які у фіналі перемогли «Нескорених» з Кривого Рогу. За третє місце боролись «Умань» та «Сталеві Лицарі» Луцьк. У групових турнірах гідно боролись за перемогу також «Нестримні», «Характерники», «Вільні Воїни» з Одеси та «Північний Форпост» з буремного нині Чернігова. Пізніше додам до цього тексту та відеотрансляцій результати матчів та склади команд, інтерв'ю з учасниками цієї неординарної події.
А сумнівів щодо етичності (чи навіть естетичності) цього контенту у мене вже немає. Як немає їх у хлопців та дівчат, які боролись на вінницькому майданчику так, як вони боролись з ворогом на фронті. Нехай «їхнє тіло змінилось, але їхні серця все ще б'ються за перемогу!» Разом з нашими… За нашу ПЕРЕМОГУ!
Відеотрансляції матчів «Ігор Ветеранів-2025» можна переглянути за наступними посиланнями та іншими у списку відтворення «Адаптивний волейбол» YouTube-каналі «Микола Лис»:
Олександр Мазан, 29 жовтня 2025 року
Мазан Олександр Миколайович
журналіст з великим досвідом у різних сферах: громадська та соціальна журналістика; спортивний коментатор у багатьох видах спорту (футбол, мотокрос, волейбол, футзал тощо)... Це людина, яка точно знає про що говорить. Проєкт MAZAN-INFO об'єднує в собі все найцікавіше! Спорт, аналітика, культура і не тільки. Все це ви зможете знайти на сайті.
mazan-info
2022 - 2025