Сьогодні моєму другові – ШІСТДЕСЯТ! Так багато, що 6 грудня у мене, як у тієї «собаки Павлова», активно та підвищено виділяється «желудочний сок» - так довго ми святкуємо цей день. Як правило, він припадав на футзальні баталії у легендарній лисичанській «бурсі»…
А ще я, по роду своєї діяльності, тисячами пишу різномантіні поздоровлення різним хорошим людям на різні знакові події. Але, я ніколи не писав присвяти у віршах. Що поробиш – не дано!
Але цю ніч я майже не спав… У голові крутились різні фрази і ось що получилось (чомусь руською)
«Он был – вратарь!
От Господа, от Бога!
Не Яшин был,
Но, может быть, Гонтарь…
Казалось бы,
Проста его работа:
Лети в «девятку»,
Мячик отбивай.
Но…Он же был – ВРАТАРЬ!
Он прыгал в правый угол,
Пенальти отбивая там
На зависть нынешним бущанам й нещеретам.
Он был – Вратарь!
На «бурсе», проиграв - 0:8
Он в раздевалке говорил:
«С защиты спросим!»
Футбольный мир,
Историю храня,
Сначала записал его,
Потом уж тех,
Кто в шлеме…
Я свято верю,
Что наступит час,
И я услышу в трубке телефона:
«Привет! Ты – где?
На стадионе? Я - сейчас…»
Сегодня другу – ШЕСТЬДЕСЯТ!
Здоровья й мира я желая,
Возьму стакан, налью сто грамм!
Весь мир сегодня посылая
На всем известных
Три вратарских буквы…»
Вибачте, але як получилось… В свої архівах я віднайшов ось це відео –
https://www.youtube.com/watch?v=f7VuGvG8f3Y&t=12s, якому вже більше десяти років. Сюжет знімався на День Шахтаря (ще одна «собака Павлова») у нашому рідному Лисичанську, на «Стадіоні «Шахтар», біля легендарної «горноспасаловки». Хочу запропонувати його вашій увазі. Колись віднайду щось іще.
А сьогодні хочу ще раз поздоровити Олександра Павловича Чеха з його першими ШІСТДЕСЯТ. Побажати йому витримати усі нинішні негаразди, пообіцяти нарешті (і втретє у своєму житті) добратись до Одеси та погомоніти про футбол, про життя…. «Про всем известных три вратарских буквы…»
