СОРОК РОКІВ ТОМУ ДОНЕЦЬКИЙ «ШАХТАР» СЕНСАЦІЙНО ВИГРАВ КУБОК СРСР

 

 

Перемога донецького «Шахтаря» у Кубку СРСР-1985 – одна з найбільших сенсацій в історії радянського баскетболу. Представник «Першої ліги» (другий дивізіон) «Чемпіонату СРСР» з баскетболу – «Шахтар» Донецьк, який «існував у природі» лише другий рік, у півфіналі «Кубку СРСР-1985» обіграв шосту команду «Вищої ліги» - «РТІ» Мінськ, а у фіналі – зірковий ЦСКА Москва, який неодноразово вигравав не тільки союзний чемпіонат, а й був найсильнішою клубною командою Європи. Радянський кубок 1985 року можна порівняти з аналогічним успіхом тоді «першолігових» львівських «Карпат» 1969-го (тоді у фіналі теж перемогли російських «армійців»). Але слід зазначити, що у тодішньому баскетболі різниця у рівні майстерності вищолігових клубів та команд з «Першої ліги» була менш разючою, ніж це було у футболі.

Кубкову вершину сорок років тому підкорили такі баскетболісти донецького «Шахтаря» (за абеткою):

 

- Сергій Бабенко

- Олександр Єрмолинський

- Сергій Завалін

- Микола Івахненко

- Максим Карпачов

- Ігор Качура

- Андрій Кибенко

- Олександр Кравченко

- Юрій Косенко

- Рафаель Юсупов

- Олег Шевченко

- Борис Янковий.

Президент клубу – Юхим Звягільський

Головний тренер – Олександр Власов

 

Додам, що Микола Івахненко та Борис Янковий – це вихованці місцевого – донецького баскетболу.

 

Фінальний матч відбувався у Донецьку і вперше проходив на відкритому ігровому майданчику «Центрального стадіону «Шахтар» з дерев'яним настилом. Там пізніше проводились змагання найвищого рівня з волейболу та футзалу. Він вміщував близько трьох тисяч глядачів, але навколо майданчика були безліч глядачів поза трибуною. Вони стали свідками сенсаційної перемоги українців з Донбасу над пихатими московськими вояками (напрошуються неспортивні аналогії з найближчого майбутнього). До речі, у складі ЦСКА ті ж самі численні глядачі, які запекло вболівали проти російських вояк, так і не побачили у складі московитів зіркового (мається на увазі не зірки на погонах) полковника Володимира Ткаченка. Український центровий (зріст – 2 метри 22 сантиметри!!!) завбачливо до Донецька не приїхав, як і ще одна «зірка» московитів – Сергій Тараканов. Говорять, що не пройшов митний контроль через неоковирне прізвище.

 

Ця перемога донецького «Шахтаря» - не тільки одна з найбільших сенсацій в історії радянського баскетболу, але й одне з найвищих досягнень українського баскетболу. Ще один радянський Кубок гостював у київського «Будівельника» у 1989-му. Можливо, саме з цієї причини радянська баскетбольна влада відмінила цей турнір.

 

Олександр Мазан, 5 липня 2025 року