Так трапилось, що у 1984 році я зустрівся на волейбольному майданчику проти волейболіста збірної України та тодішнього радянського союзу – майстра спорту міжнародного класу Ігоря Абдрахманова. Правда, тоді він ще не був таким титулованим, проходив службу в одній з військових частин Внутрішніх військ МВС України та одночасно грав у вищоліговому «Динамо» Луганськ. У найкращому ігровому залі Луганська – палаці спорту «Динамо» - у 1984-му проходив «Чемпіонат Луганської обласної ради ДСО «Динамо-1984» з волейболу, де 19-річний Абдрахманов грав за молодіжний склад «Динамо» Луганськ (військова частина така-то), а я вже тоді тренував та грав у складі «Динамо» Лисичанськ. Я тоді вперше грав на такій арені і вперше проти таких суперників. Ігор Абдрахманов, хоча не виділявся особливим зростом, але був дуже різким та стрибучим, мав дуже своєрідну манеру атакуючого удару, атакував на «швидких» м'ячах, але не першим темпом. Щось подібне я бачив у виконанні Ігоря Зябліцева, якщо хтось колись бачив у грі цих чудових українських волейболістів.

 

Так ось. Ми програли «воякам» з Абрахмановим у складі щось на кшталт 5:15, 5:15, але…. Мені в одному з епізодів таки вдалося своєчасно «піднятися у повітря» і, не дивлячись на свої 170 см, «піймати на блок» майбутню зірку українського волейболу (а чому не світового – третє місце на Кубку світу – це не світова зірка?) Ігор «приземлився», дивиться з подивом на мене та й питає: «Ти звідки взявся?»

 

Колись напишу про ще одну «історичну» подію, пов'язану з залом «Динамо» у Луганську та блоками ще декількох зірок волейболу моїми нинішніми друзями.

 

А що стосуються нинішньої «круглої дати», то у цьому ж таки 1984-му Ігор Абдрахманов вже у складі молодіжної збірної СРСР виграв «золото» «Чемпіонату Європи-1984» серед молодіжних збірних (до 20 років). Але то був не перший титул Ігоря Абдрахманова, який починав займатися у такій екзотичній країні, як Адигея. Але першим тренером у Майкопі у нього був українець Валерій Ляшенко. Ще один яскравий приклад того, як росіяни знаходили себе в Україні і ставали частиною українського спорту і історії у складі луганського «Динамо», київського «Локомотива», збірної України, на тренерському містку луганської «Іскри», не говорячи вже про збірну СРСР.

 

Олександр Мазан, 7 жовтня 2024 року (на фото 1 - Ігор Абдрахманов у складі молодіжної збірної СРСР - нижній ряд №4 та на фото 2 - у складі луганського "Динамо" - нижній ряд - четвертий зліва - з тренером - олімпійським чемпіоном Валерієм Кривовим)