ВІРИМО У «ВІННЕР»!
Ви коли-небудь писали книжки?... То вам сильно пощастило… Мені ось не зовсім пощастило і я пишу книжку. Книжку про волейбол…. Взагалі, як можна писати про волейбол? Це – все одно, що танцювати про архітектуру. Волейбол треба дивитись, його потрібно БАЧИТИ, щоб хоч щось про нього зрозуміти. Разом з YouTube-каналом «Микола Лис» намагаюсь якось показувати наш волейбол, назбирали разом з Миколою аж 575 підписників (якась вінницька бабунька біля своїх свиней виконує якийсь фітнес і це дивляться сотні тисяч людей, а тут якихось 575). Але жанр белетристики ніхто не відміняв, до того ж, у нашої молоді треба зберегти хоч якісь первинні навички читання… Коротше кажучи пишу, від чого застерегаю вас, як здравомислячих людей…
А про що книжка? Та про вінницький волейбол у всіх його іпостасях. Ось, наприклад, колись на Вінниччині відбувались захоплюючі жіночі чемпіонати, та… Нинішня волейбольна влада ніяк не «розродиться» хоча б «Чемпіонатом Вінниці», не кажучи про «Чемпіонат Вінниччини»… Звідки ж з'являться нові Валерії Якушеви?
Як бачимо, у жіночого волейболу (я маю на увазі масовий або аматорський волейбол, а не професіоналів) немає сьогодення. Чи буде майбутнє без сьогодення – питання з зірочкою. Але – було минуле.
Ось вам доказ. Коли дівчатка Юлії Іванівни ще тільки вчились яскраво позувати перед фото- та відеокамерами (що їм сьогодні вдається і «Добродій…» є, на мій погляд, найприваблішою командою в українському жіночому волейболі), дівчатка та молодички з такої собі командьохи, як «Віннер», вже красувались у різноманітних соціальних мережах, паралельно і завзято змагаючись у масових аматорських турнірах. Тренував їх тоді молодесенький тренер – вихованець «Вінницької обласної СДЮСШ» Олександр Прищепа. Він і сьогодні у волейболі і досить результативно разом з однодумцями чоловічий «Вибір Розумних» Крижопіль. А де зараз його вихованиці з «Віннера»?
Чи разом з чемпіонатами зник і власне «Віннер»? А поки ви шукаєте відповідь на це волейбольне питання, пропоную вам насолодитися ось цією світлиною «Віннера» десятирічної давнини (!!!) Чим вам не історія, достойна потрапляння на книжкові сторінки? Хоча, я би з задоволенням подивився на ціх дівчат та жіночок (10 років пройшло!) на волейбольному майданчику, як-то кажуть, наживо (волейбол потрібно дивитись, а не читати про нього). А де ж його дивитись?...
Ось тут нещодавно «Волейбольна Ліга Поділля» тихенько так запропонувала «приростати» жіночим волейболом… Ну, з гендерної рівності хоча б… Який же вінницький волейбол без таких дівчат?
P.S. На жаль, не знаю автора цієї світлини, не знаю й імен цих волейболісток десятирічної давнини. Можливо, хтось знає їх, то напишіть… Станьте спіавторами книги про волейбол…
Олександр Мазан, 2 січня 2026 рокуm
