‹ Назад

ПЕТРО АНІСІМ 50 РОКІВ ТОМУ ВИГРАВ «ПІВТОРАХУ» ТОДІШНЬОГО ЧЕМПІОНАТУ СОЮЗУ

 

 

18-19 лютого 1975 року – 50 років тому – у Санкт-Петербурзі (росія) відбувся «Чемпіонат СРСР-1975» у закритих приміщеннях з легкої атлетики. У складі збірної України на доріжках «Зимового стадіону» (вперше в історії «зимових» чемпіонатів союзу він проводився не в москві) виступав  майстер спорту Петро Анісім з Вінниці, хоча в протоколах чемпіонату його записали, як представника Львову (вірогідно, Петро, як військовослужбовець, представляв команду Прикарпатського військового округу і команду СКА Львів, хоча жив та тренувався у Вінниці). 1975 рік – став для народженого в Білорусі Петра Анісіма (талановиті люди залюбки приїзджали в Україну, бо саме тут вони розкривали свої таланти і залишались тут назавжди українцями) справді зірковим, А розпочинався рік саме з «зимки» у тодішньому Ленінграді. Петро Анісім приїхав на береги Неви у статусі чемпіона СРСР-1974 у приміщенні і мав рішучість не просто повторити свій успіх річної давнини, а й отримати путівку на зимовий «Чемпіонат Європи-1975» у Польщі.

 

Вихованець заслуженого тренера України Володимира Конюкова (він теж був вправним бігуном) впевнено виграв чемпіонат, показавши результат 3 хвилини 49,3 секунди, випередивши господарів манежу – руського Геннадія Львова (Єкатеринбург) (3.49,7) та руського Віктора Семяшкіна (Санкт-Петербург) (3.50,1).

 

Радянські газети у своєму стилі тоді так описали успіх вінничанина: «Одна з кращих спортивних споруд в Європі (напевно, дівчинка, що це писала, справді ніколи не була в Європі – прим. Олександр Мазан)  - «Зимовий стадіон» в місті на Неві. Він в лютневі дні приймав сильніших (стилістика оригіналу збережена – прим. Олександр Мазан) легкоатлетів країни, щоб підготувати команду до чемпіонату Європи. За команду України виступає дворазовий чемпіон Петро Анісім. З хвилюванням чекали цих змагань і учень, і тренер. Адже позаду стільки важкої праці, стільки надій та сподівань. Тим більше, що звання чемпіона завоювати набагато легше, ніж його відстояти. Всі хвилювання були вже позаду, як Петро вийшов на старт 1500 метрівки. Боротьба була напружена, але перемога була на боці вінничанина. Вистачило сил й на потужній фініш. Третя золота медаль чемпіонату Радянського Союзу і перепустка на зимовий чемпіонат Європи в Катовіце. Присутні фахівці відзначили, що його біг яскраво виділявся від бігу інших учасників. Це підтвердили й секундоміри суддів-секундометрістів (Боже, як це написати, а ще й вимовити!!! – прим. Олександр Мазан), які зафіксували час 3 хв. 43,9 сек., що на 6 секунд краще другого призера…»

 

Невідома дівчинка написала про «напружену боротьбу», але яка може бути боротьба, коли руські відстали більш ніж на 50 метрів (хто-небудь колись бігав середні дистанції?) Хоча протокол змагань, цитований Вікіпедією, говорить про дещо інше.

Слід відзначити, що цей чемпіонат був відкритим і на нього були запрошені сильні спортсмени з країн тодішнього соціалістичного табору, що силою тримала «при собі» радянська росія у ті роки. Але, як бачим, Анісім «зробив» не тільки руських, але й «іноземних» - майбутніх суперників «на Європі».

 

Додам, що лише троє українців тоді виграли свої види у Сактн-Пітерзбурзі – Володимир Кіба (висота), Петро Анісім та дворазовий олімпійський чемпіон Валерій Борзов (60 метрів).

 

До речі, через 50 років – у лютому 2025-го – чемпіон України Дмитрій (таке російське ім'я, соромиться носити українське, а Петро Анісім не соромився) Ніколайчук показав результат 3 хв. 51,99 секунди!!! А вінничан у фіналі взагалі НЕ БУЛО

Петро Анісім загинув у автотрощі у 2016 році, написано у російській Вікіпедії про цього «радянського легкоатлета». А ось української сторінки з назвою «Петро Анісім» ніхто так і не створив… Це же не Какошка! «Меморіал Петра Анісіма» якось заснували та щось про нього й забули…

 

Олександр Мазан, за матеріалами періодичних видань 1975 року з фонду відділу періодики «Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Валентина Отамановського», 3 липня 2025 року