ЛАРИСА ДУНІНА - П'ЯТА В «СОЮЗІ»! ПЕРША В УКРАЇНІ!?
Можливо, колись мені пощастить і я особисто поздоровлятиму «приму» калинівського волейболу з «днюхою»… А надто – наступного року… Але ж «Волейбольна Вінниччина» це зробила за мене та й за всю нашу волейбольну спільноту. А я ось що пригадав.
Було це рівно 50 років тому!!! Лариса Романівна тоді була ще молодшою, але все такою ж красунею і грала у волейбол у «Вищій лізі» «Чемпіонату СРСР-1975». Весною того року новесенький та грандіозний для України «Льодовий Палац Спорту» у Сєвєродонецьку (дехто пише Сіверськодонецьк) приймав тур чемпіонату і всі команди тодішньою «Вищої ліги», у тому числі й українські – «Іскра» Луганськ, «Медін» («Медінститут») Одеса та «Буревісник» Київ – зібрались на українському Донбасі. Лисичанськ та Сєверодонецьк – зовсім поруч, тому я був присутній майже на всіх матчах. Особливо – нашої «Іскри», яка йшла на першому місці та боролась за «золото» чемпіонату з одеситками та російками з московського «Динамо», у складі якого також грали українки.
Але мене більше цікавив «міні-турнір» українських команд усередині цього всесоюзного. А там було чого подивитись.
«Іскра» Луганськ – «Буревісник» Київ - 3:1
«Буревісник» Київ – «Медін» Одеса - 3:0
«Медін» Одеса – «Іскра» Луганськ - 2:3
Ох і матчі булі, я вам скажу. Від напруги та переживання довелось якісь краплі пити.
Ось тоді я і побачив вперше Ларису Іванову, яка вже потім стане Дуніною, яка більше перебувала серед запасних київського «Буревісника», бо там такі зірки грали… За підсумками туру у Сєверодонецьку та всієї «регулярки» «Іскра» таки виборола перше місце, одеситки – друге, а Київ - п'яте! Ось як Україна «феєрила» тоді у радянському волейболі.
Потім відбувся двоколовий фінальний етап, де киянки з Ларисою Дуніною (Івановою) ще двічі переграли «Медін» та випередили його у підсумковій турнірній таблиці. Крім того, киянки в одному з двох матчів переграв і непереможну «Іскру»!!! Чим буквально висмикнули золоті медалі з їхній рук (взаємовідносини у тодішньому українському спорті по лінії Київ-Луганськ, читай - Щербицький-Шевченко, це – справжній трилер з детективом), віддавши їх… московським міліцейським дамочкам.
У підсумку «Чемпіонату СРСР-1975» перша «шістка» виглядає таким чином:
1. «Динамо» Москва
2. «Іскра» Луганськ
3. ЦСКА Москва
4. «Локомотив» Москва
5. «Буревісник» Київ
6. «Медін» Одеса.
Якщо ж у рамках цього чемпіонату розглянути міні-турнір українських команд, то саме «Буревісник» виграв би його!!! Тобто, став би неофіційним чемпіоном України.
Сподіваюсь, моя з друзями гаряча підтримка того ж «Буревісника» (за виключенням матча проти «Іскри», звичайно) хоч якось допомогла пані Ларисі та її «Буревіснику» виграти п'яте місце та звання «Майстриня спорту СРСР».
З чим Ларису Романівну і хочу сьогодні поздоровити! Від імені всієї нашої волейбольної спільноти
Олександр Мазан, Сєверодонецьк-Вінниця, 7 червня 2025 року
