Вам доводилось перемагати олімпійських чемпіонів? Мені пощастило. Наприкінці 80-х «Динамо» Лисичанськ з граючим тренером та нікому не відомим пасуючим Олександром Мазаном у складі у «Чемпіонаті Луганської облради ДСТ «Динамо» виграло у команди «Управліннія СБУ у Луганській області» Луганськ тренера та колишнього пасуючого, олімпійського чемпіона Валерія Кривова. Виграли ми тоді лише одну партію, але… Якось про це розповім… Означена подія – одна з найпомітніших у моїй дуже скромній спортивній кар'єрі, а пригадується вона у цей день тому, що буквально через кілька років Валерія Михайловича не стало. 24 грудня 1994 року – рівно 30 років тому – в українському Луганську перестало битися серце Валерія Кривова. Він прожив лише 43 роки, але ці роки вмістили в себе яскраву волейбольну кар'єру з унікальним для українського спорту «треблом»: олімпійський чемпіон-1980, чемпіон світу-1978, чемпіон Європи-1977, до якого додався європейсmкий Кубок володарів кубків-1973.
Безумовно, Валерій Михайлович Кривов, який розпочинав свою волейбольну кар'єру у одній з ДЮСШ Запоріжжя, - одна з найпомітніших фігур у волейболі України.
До речі, перемогою (у трьох партіях) над Валерієм Кривовим та його партнерами по зірковій «Зірці» Луганськ можуть пишатись і волейболісти вінницького СКА зразка 1976 року, які в українському Севастополі у півфінальному турнірі Кубка СРСР-1976 торували шлях до найвищого досягнення в історії вінницького волейболу – «бронзи» цього турніру.
Олександр Мазан, 24 грудня 2024 року
