РЕЧОВИЙ ДОКАЗ
Я вже повідомляв про те, що на сьогодні ми з командою однодумців працюємо не тільки над створенням одразу декількох волейбольних видань, зокрема, книжного формату, а й «Музею волейбольної Вінниччини» (до речі, «Волейбольна Вінниччина» вже набрала такої популярності, що деякі волейбольні можновладці заявили про свої права на цей бренд). Старанно підбираються «ЛЮДИ, ПОДІЇ ТА ФАКТИ», які не тільки знайдуть своє місце у майбутній книзі, одна з робочих назв якої нами розглядається як «М'яч на Бугом», а й у «Музеї…».
Ось хоча б оцей «волейбольний артефакт» - звичайнісінький папірець. Це - «відпускна накладна», датована 6 червня 2007 року (четверта річниця заснування «Вінницької обласної СДЮСШ з волейболу»). Цим документом «БЕЗОПЛАТНО» (зверніть увагу, як пафосно це слово виведено на документі) на адресу «Вінницької обласної СДЮСШ» відпускалось аж сім (!!!) волейбольних м'ячів рідкісної тоді (і тепер) моделі (так звані полегшені) від «Федерації волейболу України». Таким чином «Федерація волейболу України» і вже давно не існуючий її підрозділ, як «Асоціація дитячо-юнацького волейболу України» стимулювали розвиток волейболу у регіонах.
До речі, саме у цей час у «Вінницькій обласній СДЮСШ» розпочинав займатись нинішня зірка світового волейболу Василь Тупчій (1992, Копайгород, тренери Адольф Ліщук та заслужений тренер України Валерій Копилов). Ось вам і прямий зв'язок: безкоштовні «Мікаса» від «Федерації волейболу України» та підготовка на цих м'ячах того ж таки Василя Тупчія.
То були часи, а тепер… У ці дні світова волейбольна спільнота святкує «почесний ювілей» Михайла Мельника, який десять зі своїх 65-ти років проводить на тро… у креслі президента «Федерації волейболу України». Замість «накладних» від «ФВУ» у нашому «Музеї…» фігуруватимуть квітанції про сплату 11-ти та 12-тирічними хлопчиками та дівчатками по сто гривень за право змагатись на волейбольному майданчику під російськими обстрілами та скіпетр… під егідою «ФВУ» та її незмінного президента. Реклама на YouTube-каналі ГО «Федерація волейболу України» гордовито нагадує нам, що відомство Михайла Григоровича зібрало під свої знамена 200 дитячих команд та понад 3 000 юних волейболістів та волейболісточок!!! З кожної дитинки по сто гривень!!!…
Як там Райкін пальці загинав?...
Є така мудрість: «Час розкидати каміння (м'ячі), а час – збирати (стогривеники з дітей)»
Ось тому цю квітанцію ми бережемо, бо інших таких вже не буде… Хоча… Можливо хтось з вас доживе до іншої конфігурації волейбольної влади в Україні.
Олександр Мазан, «хранитель» «Музею волейбольної Вінниччини» (на громадських засадах), 28 січня 2026 року
