Окремий проект (автор - Кіон Катерина). Сучасний український медіапростір - це середовище талановитих людей, про яких більшість може не знати. Головна мета UKR story популяризувати суто український контент. 

 Знайти проект можна в Telegram та Facebook .

 

Я тут вирішила відродити рубрику #рандомфакти , але це буде версія НМТ 2025 з української мови та літератури. Суть – три рандомні факти про письменників та творців, що вказані у списку програми.  Сподіваюся, що це буде вам корисно та пізнавально.

Сьогодні в нас Маруся Чурай. Трошки біографії перед початком. За переказами, Маруся Чурай народилася приблизно в 1625 році в родині козацького сотника Гордія. Батько Гордій Чурай був полковим осавулом, запальним та відважним. Його стратили у Варшаві після битви проти поляків, коли Марусі ледь сповнилося 13 років. Гордія вважали народним героєм, а до вдови та доньки ставилися з великою шаною. Після смерті батька вона залишилася жити з матір’ю в Полтаві.

Факт 1. Ім’я Марії Чурай пов’язують з 23-ма піснями, які вона написала і які давно вже стали народними. Наприклад, «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні…», «Шумить-гуде дібровонька»,  «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».  Всі ці пісні вже декілька століть  знає та співає вся Україна.   

Факт 2. Марусю без тями кохав Іван Іскра – син гетьмана Якова Остряниці, але він так і не зізнався їй у почуттях. Натомість, Чурай таємно заручилася з Грицею Бобренком, сином хорунжого Полтавського полку. Чи довго тривали їх стосунки? Ні. Гриць їй зрадив та одружився з  Галею Вишняківною – донькою заможного осавула. Після чого у Марусі була невдала спроба самогубства і смерть Гриця від якогось зілля. З приводу цього є дві версії (одна – вона навмисно отруїла чоловіка, друга – це була випадковість).  А на творчому фронті з’явилася на світ пісня «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці».

Факт 3. Точно невідомо коли і як вона померла. Є дві версії. Перша - Маруся у в’язниці (куди її посадили за причетність до смерті Гриця) підхопила сухоти та після звільнення дуже хворіла, що й призвело до смерті в 1652 році. Начебто її поховали у Полтаві. Друга - Маруся для покути ходила на прощу (паломництво) до Києва, але, повернувшись у 1653 році до Полтави, померла у віці 28 років, не перенісши смерті коханого.

Тут можна вивести два життєвих уроки:

  • Говоріть про свої почуття.
  • Легко відпускайте мудаків зі свого життя, щоб вони вам не псували його, навіть, після власної смерті.

Кіон Катерина, проєкт UKR story